Минулого тижня журналісти видання «Південь сьогодні» розповідали про те, що аграрій з Болградського району Сергій Бодя виявив на полях у Теплицькій громаді цілі полчища сарани. Нагадаємо, що тоді наш співрозмовник зробив акцент на необхідності консолідації зусиль фермерів для боротьби з навалою цих комах. Про те, наскільки розповсюдилася наразі сарана на Одещині та як з нею боротися, розповіли у головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області.

В умовах України з родини саранових досить поширені сарана італійська, або італійський прус, перелітна або азіатська, та її підвиди: середньоруська, марокканська і різні види кобилок – блакитнокрила, темнокрила, біло-смугаста, чорно-смугаста, безкрила, лучна та інші. Загалом до 20 видів. Довжина самців 14,5-25 мм, самок – 23,5-41 мм, колір тіла варіює і може бути коричнево-бурим, сіро-коричневим, коричневим, бурим, жовто-бурим або білуватим. Забарвлення саранових змінюється в залежності від місця існування, тому багато з них подібні до листя, трави або каменів.

Сарана – типовий поліфаг, тобто живиться всіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам – кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо. На культурних рослинах вони об’їдають усі наземні частини, насамперед листя, на зернових – відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди.

Личинки відроджуються у II-III декадах травня, масова поява личинок спостерігається при прогріванні ґрунту до + 23 °C, а період розвитку їх триває 30-45 днів. Личинки проходять п’ять віків, поступово збільшуючись у розмірах, перетворюючись на дорослу комаху. Окрилення у південних резерваціях України починається в перших числах липня, а відкладання яєць самками розпочинається у середині серпня і триває до жовтня.

Саранові становлять серйозну небезпеку для сільськогосподарських культур. В умовах спекотної, посушливої погоди їх чисельність та шкодочинність може стрімко збільшитися. Тому можливе розселення шкідників на посіви сільськогосподарських культур та інші території. Ці комахи найагресивніші та найшкідливіші у світі, особливо стадні види, яким властиві періодичні масові розмноження, що завдає великих збитків сільському господарству. Сарана завжди з’являється несподівано, як стихійне лихо, якому важко зарадити. Для того, аби шкідник не став несподіванкою, необхідно постійно проводити моніторинг у місцях резервації та, у разі виникнення загрози, терміново вживати заходи для знищення.

Спеціалістами відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області систематично проводяться обстеження сільськогосподарських угідь та неорних земель. Станом на 7 липня 2025 року, личинками саранових, переважно по краях полів, заселено 3% площі просапних культур за середньої чисельності личинок – 0,5-2 екз. / 1 м², 15% площі багаторічних трав за чисельності   нестадних кобилок – 1-2 екз. / 1 м², італійського пруса – 0,5-1 екз. / 1 м², 20% обстеженої площі неорних земель за чисельності нестадних кобилок – 1-3 екз. / 1 м², італійського пруса – 0,5-2 екз. / 1 м². Віковий стан личинок: ІІ-15%, ІІІ-26%, ІV-32%, V-17%, окр.-10%. Видовий склад саранових: 97% – нестадні кобилки, коники, 3% – стадні види (італійський прус).

У Держпродспоживслужбі зазначають, що, відповідно до абз. 2, ч. 2, ст. 18 Закону України «Про захист рослин», підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо. У разі виявлення поширення шкідливих організмів, інформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин. Таким чином, підприємствам усіх форм власності необхідно своєчасно організувати обстеження посівів сільськогосподарських угідь, особливу увагу необхідно приділити неорним землям, багаторічним травам та у разі виявлення масового поширення саранових терміново повідомити про це державних фітосанітарних інспекторів у районах або Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Система захисту від саранових повинна розпочинатися з профілактичних заходів, а саме – з проведення обстеження місць резервації. Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9 години або з 18-ї і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах.

Для недопущення поширення небезпечного шкідника у разі виявлення масових скупчень (зграй імаго чи куліг личинок) перелітної сарани негайно провести захист посівів та несільськогосподарських угідь. Особливу увагу необхідно приділити неорним землям, багаторічним травам, узбіччям доріг та пасовищам.

Землекористувачам під час проведення захисних обробок посівів сільськогосподарських культур та інших територій необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування засобів захисту рослин та техніки безпеки при роботі з ними із забезпеченням збереження корисної ентомофауни та медоносних бджіл. Під час та після проведення винищувальних заходів із застосуванням хімічних засобів захисту рослин необхідно дотримуватись заборони випасу свійської худоби та птиці на території проведення захисних обробок та суміжної з нею. Бджолярам необхідно завчасно вжити відповідні заходи для унеможливлення отруєння бджіл.