Рішення Ради національної безпеки і оборони України про націоналізацію нафтопродуктопроводу «ПрикарпатЗахідтранс» призведе до зупинки постачань по магістралі, але не викличе дефіциту й істотного зростання цін на дизельне пальне.
У Консалтинговій групі «А-95» вважають, що в умовах фактичної експропріації трубопроводу подальші постачання будуть неможливими.
Водночас експерти не бачать передумов для виникнення ресурсної напруженості на ринку. Впродовж останніх трьох років завантаження нафтопродуктопроводу знижувалася, основною причиною було введення влітку 2019 року спеціального мита обсягом 3,75% (нині 4%) на трубопровідні постачання російського дизпального. У підсумку якщо у 2018 році імпорт через «ПрикарпатЗахідтранс» склав 1,98 млн т (30,5%), то в 2019 році – 1,23 млн т (17,76%), а в 2020-му – 635 тис. т (8,57%).
«Український ринок максимально диверсифікований, і замістити 50 тис. т трубопровідних постачань у місяць, які випали, буде нескладно. Це відбудеться як за рахунок переорієнтації трубопровідних обсягів на відвантаження залізницею, так і за рахунок резервів внутрішнього нафтоперероблення та імпорту морем», – заявив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
За прогнозами експертів, щонайменше 20-30 тис. т додатково надійде в Україну з білоруського терміналу в Гомелі, де здійснюється перевалка російського дизпалива з нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» на залізничний транспорт. Також із березня очікується збільшення імпорту російського дизпального залізницею через східний кордон. Великий запас потужності з приймання з моря залишається в українських портів – їх задіяно менш ніж на 30%. Також можна розраховувати на невелике збільшення постачань із Білорусі.
«Найбільший потенціал мають українські НПЗ, які завантажено сировиною менш ніж на 30%. Основна причина – диспропорція в акцизах на моторні палива. Вона стимулює споживання дизпального і скрапленого газу, які Україна змушена імпортувати на 70-80%. Розв'язання цієї проблеми могло б дати стимул до збільшення нафтоперероблення і як наслідок – до зниження імпортозалежності за всіма паливними позиціями», – заявив Сергій Куюн.
Щодо цін експерти не виключають незначного, в межах 1–1,5%, підвищення гуртових цін на ДП у центральних і західних регіонах, де переважно розподілялося «трубопровідне» дизпальне.
Водночас експерти не бачать передумов для виникнення ресурсної напруженості на ринку. Впродовж останніх трьох років завантаження нафтопродуктопроводу знижувалася, основною причиною було введення влітку 2019 року спеціального мита обсягом 3,75% (нині 4%) на трубопровідні постачання російського дизпального. У підсумку якщо у 2018 році імпорт через «ПрикарпатЗахідтранс» склав 1,98 млн т (30,5%), то в 2019 році – 1,23 млн т (17,76%), а в 2020-му – 635 тис. т (8,57%).
«Український ринок максимально диверсифікований, і замістити 50 тис. т трубопровідних постачань у місяць, які випали, буде нескладно. Це відбудеться як за рахунок переорієнтації трубопровідних обсягів на відвантаження залізницею, так і за рахунок резервів внутрішнього нафтоперероблення та імпорту морем», – заявив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн.
За прогнозами експертів, щонайменше 20-30 тис. т додатково надійде в Україну з білоруського терміналу в Гомелі, де здійснюється перевалка російського дизпалива з нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» на залізничний транспорт. Також із березня очікується збільшення імпорту російського дизпального залізницею через східний кордон. Великий запас потужності з приймання з моря залишається в українських портів – їх задіяно менш ніж на 30%. Також можна розраховувати на невелике збільшення постачань із Білорусі.
«Найбільший потенціал мають українські НПЗ, які завантажено сировиною менш ніж на 30%. Основна причина – диспропорція в акцизах на моторні палива. Вона стимулює споживання дизпального і скрапленого газу, які Україна змушена імпортувати на 70-80%. Розв'язання цієї проблеми могло б дати стимул до збільшення нафтоперероблення і як наслідок – до зниження імпортозалежності за всіма паливними позиціями», – заявив Сергій Куюн.
Щодо цін експерти не виключають незначного, в межах 1–1,5%, підвищення гуртових цін на ДП у центральних і західних регіонах, де переважно розподілялося «трубопровідне» дизпальне.
Схожі новини