Бюджетне фінансування політичних партій, запроваджене в Україні 2016 року, мало на меті зменшити вплив олігархів на політичні процеси та забезпечити прозорість витрат. Ця реформа спрямована на створення рівних умов для політичних сил і збереження їхньої фінансової незалежності від великих приватних донорів. Однак у контексті повномасштабної війни в Україні такі видатки з державного бюджету викликають чимало запитань з боку суспільства, особливо щодо їхньої доцільності.

Наша редакція вирішила дослідити, як бюджетні кошти витрачаються на місцевому рівні, зокрема президентською партією «Слуга народу» в Одеській області. Ми проаналізували офіційні звіти партії за 2023 рік і за першу половину 2024 року, щоб з'ясувати, куди йдуть державні гроші під час воєнного стану.

 

Оренда приміщень — найбільша стаття витрат

Минулого року «Слуга народу» витратила на свою діяльність трохи більше ніж сім мільйонів гривень, а за першу половину цього року — понад чотири мільйони гривень. Найбільш значуща стаття витрат — оренда приміщень. Партія знімає шість різних об'єктів в області, на що за цей період витрачено близько 1,5 млн гривень.

Найбільшим орендодавцем є підприємиця Марія Добик, яка отримала 790 тисяч гривень, імовірно в неї винаймають приміщення під головний офіс партії в Одесі. Інший великий орендодавець — депутат Одеської обласної ради від «Слуги народу» Олександр Маланюк, який заробив близько 300 тисяч гривень на суборенді приміщення партії. З огляду на те, що Маланюк обирався на виборах у Подільську, ймовірно, приміщення розташоване саме там.

Також партія орендує об'єкт у ФОПа Бойченка Віталія Івановича, який зареєстрований у Севастополі (тимчасово окупований Крим), та у Березівського районного споживчого товариства — це, найімовірніше, об'єкт у Березівці.


Нетипові витрати на кейтеринг

Серед витрат, які викликають питання, є кейтеринг — понад 200 тисяч гривень витрачено на харчування під час заходів партії. Основні отримувачі цих коштів: Ольга Галущак (120,9 тис. грн), Любов Габор (35 тис. грн) та Ольга Швець (28,5 тис. грн) за організацію заходів з аудіопідтримкою.

Такі витрати під час війни виглядають дивно, адже ресурси держави мають спрямовуватися на підтримку Збройних сил України та відновлення країни. Витрати на кейтеринг для політичних заходів навряд чи можна назвати критично необхідними.


Рекламні кампанії в умовах війни

Інша спірна стаття витрат — реклама. Партія «Слуга народу» витратила понад 50 тис. гривень на рекламні кампанії, зокрема на створення контенту, який має переконати суспільство, що її представники під час війни стежать за доцільністю витрачання бюджетних коштів.

Основними медіа-платформами, де розміщувалася реклама, стали: ТОВ «Нова Одеса» (20,5 тис. грн), «Одеські Вісті» (15,6 тис. грн), «Вечірня Одеса» (8,5 тис. грн) і телеканал «Глас» (10 тис. грн).

За словами одеського медіаексперта, такі розцінки проходять офіційно у двох випадках: якщо основні платежі йдуть у конвертах, або навпаки — послуги медіа надають безкоштовно. В обох випадках потрібен формальний договір із мінімальною оплатою, щоб можна було виправдатися перед перевіряючими структурами.


Додаткові витрати

«Слуги» також витратили 100 тис. гривень на виготовлення друкованої продукції та понад 70 тис. гривень на послуги Марії Кужель, яка раніше отримувала кошти від партії за рекламу.

Витрати на придбання техніки в мережі Comfy склали близько 100 тис. гривень. Витрати на канцелярію та господарські товари, інтернет та інші послуги, які не є значними, ми не беремо до уваги.


Оплата праці

Щомісяця на оплату праці співробітників партії виділяється близько 100 тис. гривень. Це типова адміністративна витрата, яка виглядає більш обґрунтованою порівняно з витратами на рекламу чи кейтеринг.