Історія нашого міста — це історія запеклої боротьби з пилом та спекотним степовим вітром. Знаковою віхою став вересень 1875 року, коли під час візиту імператора Олександра II було офіційно закладено парк, який отримав назву Олександрівський (нині — Парк імені Т. Г. Шевченка). На місці колишньої фортеці, де раніше панували лише бур’яни та залишки валів, одесити почали висаджувати тисячі дерев. Це був грандіозний проєкт з перетворення пустиря на квітучий оазис, який мав стати «легенями» портового міста. Парк не просто прикрасив Одесу, він змінив її мікроклімат, подарувавши містянам прохолоду та затишок біля самого моря.

Важливою частиною цього ансамблю став 1891 рік, коли в парку було встановлено Олександрівську колону, зведену на пам’ять про заснування цього зеленого масиву. Парк став улюбленим місцем для прогулянок одеського бомонду та звичайних моряків, поєднуючи в собі вишукані алеї, літній театр та майданчики для спортивних ігор. Ці події — від першого посадженого дерева до створення розгалуженої системи паркових доріжок — доводять: Одеса завжди вміла цінувати красу природи та власноруч створювати райські куточки там, де раніше був лише дикий степ.