Муніципальна реформа в Україні відбуваються на фоні масштабних інтеграційних процесів на європейському континенті, а також чітко вираженої тенденції щодо зближення правових систем у рамках Європейського Співтовариства.

Тому досвід країн ЄС повинен стати основним джерелом для концептуального осмислення завдань, які стоять сьогодні перед вітчизняною політичною елітою, громадськістю, органами публічного управління щодо розвитку місцевого самоврядування.

Саме через призму розвитку місцевого самоврядування слід розглядати основні напрями та пріоритети муніципальної реформи в Україні. Серед пріоритетних завдань із впровадження реформи місцевого самоврядування чи не найважливішим є підвищення якості кадрового потенціалу ОМС, ОТГ.

Це передбачає якнайшвидше прийняття Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” у якому передбачені положення щодо забезпечення: стабільності правових засад служби: поширення проекту Закону як на осіб, які призначаються за конкурсом, так і на осіб, які обираються на посади; правової самостійності служби: врегулювання проектом Закону всіх основних питань і виключення прямих відсилань на Закон України «Про державну службу», передачі відповідним радам повноважень регулювати окремі питання відповідно до проекту Закону; організаційної самостійності служби: визначення законності дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування може здійснювати лише суд; інші державні органи не можуть здійснювати вирішальний вплив на вказану діяльність; забезпечення стабільності та відкритості служби: керуючий справами виконавчого комітету ради, який зараз є виборною посадовою особою, стає професійним службовцем; він здійснюватиме як наявні сьогодні функції, так і частину кадрових повноважень.

Серед головних питань, які потребують законодавчого врегулювання для стимулювання подальшого формування ОТГ, можна виокремити:

– врегулювання питання зміни меж районів у разі об’єднання територіальних громад сусідніх рад, межі юрисдикції яких розташовані в сусідніх районах;

– визначення прийнятної процедури приєднання територіальних громад до вже утворених спроможних ОТГ;

– передачу земель державної власності за межами населених пунктів у власність ОТГ та визначення порядку такої передачі;

– наділення органів місцевого самоврядування ОТГ повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів;

– визначення механізмів здійснення державного контролю за відповідністю рішень органів місцевого самоврядування Конституції та законам України, зупинення рішень зазначених органів з мотивів невідповідності їх Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду;

– удосконалення правового статусу старости селища, села.

Основним баченням реформи в сфері медицини є якісно нова первинна медична та соціальна допомога для кожного мешканця громади. А для цього необхідно:

  1. Сприяти реалізації Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та фінансування медичної галузі (вперше в Україні визначено підходи до формування державного гарантованого пакету медичної допомоги на рівні громади; доцільність поєднання на рівні громади первинної медичної допомоги та соціальних послуг, які мають медичну складову; роль місцевого самоврядування у забезпеченні надання медико-соціальних послуг жителям громади).
  2. Створити умови для впровадження в Україні системи солідарної відповідальності в охороні здоров’я.
  3. Запровадити нові підходи до фінансування галузі, спрямовані на оплату медичних послуг (збільшення частки медичної субвенції, яка має залишатися в ОТГ для організації надання жителям громади первинної медичної допомоги до 40%.).
  4. Покращити доступність та якість медичного обслуговування населення, зокрема у сільській місцевості.

Впровадження секторальної реформи сфери соціального захисту населення передбачає розподіл повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері:

  1. Посилити повноваження ОМС щодо контролю у сфері праці.
  2. Забезпечити облік жителів громади, що потребують соціального захисту, та класифікувати його по відповідних групах.
  3. Продовжити практику створення центрів надання публічних послуг (центри надання адміністративних послуг соціального характеру).
  4. Покращити механізм запобігання виникнення у жителів територіальних громад складних життєвих обставин.
  5. Створити центри медико-соціальної допомоги.
  6. Вирішити питання субсидій, державної соціальної допомоги, пільг окремим категоріям громадян.
  7. Підвищити ефективність використання ресурсів у даній сфері. Серед найважливіших напрямів муніципальної реформи є необхідність забезпечення якісних змін у житлово-комунальному господарстві України.

Серед стратегічних пріоритетів слід виділити:

  1. Переведення галузі житлово-комунального господарства виключно у ринкове та конкурентне середовище шляхом: впровадженням схеми надання житлово-комунальних послуг з розподілом на виробника послуги та її постачальника; реалізацією простого та ефективного механізму взаєморозрахунків; забезпечення виконанням взаємних зобов’язань всіма суб’єктами галузі.
  2. Масштабне впровадження енергоефективних заходів та технологій усіма суб’єктами галузі.
  3. Створення ефективної системи встановлення тарифів, яка забезпечить бездотаційну роботу підприємств житлово-комунального господарства, при цьому сукупна вартість житлово-комунальних послуг не повинна перевищувати 15 % від сукупного доходу домогосподарства тощо.

Сьогодні немає сумнівів, що успіхи реформ в Україні значною мірою залежатимуть від реорганізації системи місцевого самоврядування. У цьому контексті необхідно створити ефективну систему делегування управлінських повноважень за принципом субсидіарності.

Важливо також зважати на те, що темпи муніципальної реформи в різних містах та громадах не можуть бути однаковими, бо залежать від специфіки місцевих умов, історичної спадщини та ресурсів, які має громада і, найголовніше, від наявності управлінської команди, зорієнтованої і підготованої для впровадження змін.

Цей процес необхідно посилити шляхом удосконалення законодавчого забезпечення муніципальної реформи в Україні, що в свою чергу вимагає прийняття низки законопроектів, які сприятимуть розвитку місцевого самоврядування та децентралізації, а саме:

– “Про житлово-комунальні послуги”;

– “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів”;

– “Про міські агломерації”;

– “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії”;

– “Про внесення змін до Закону України “Про відходи” (щодо імплементації вимог директив ЄС у сфері поводження з відходами);

– “Про внесення змін до Податкового кодексу України” (щодо оподаткування розміщення побутових відходів);

– “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” (щодо використання деяких видів екологічного податку) та інших.