Південно-західний апеляційний господарський суд 11 листопада 2026 року відхилив скаргу Науково-виробничого центру «Бургунь» та підтвердив рішення суду першої інстанції у справі № 916/3743/25. Відповідна постанова апеляційної інстанції набрала законної сили з дня її ухвалення.

Спірна ділянка штучного пляжу «Золотий Берег» площею 875 квадратних метрів розташована між траверсами № 16а та № 17 другої черги берегозахисних споруд. Договір оренди між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради й Науково-виробничим центром «Бургунь» уклали 30 липня 2010 року строком на 15 років. Ділянку передавали для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу, але за умовами угоди вхід на пляж мав залишатися безкоштовним, а орендарю заборонялося встановлювати огорожі чи інші конструкції, що перешкоджають вільному проходу громадян.

Порушення умов договору посадовці зафіксували під час перевірок у 2025 році. За матеріалами справи, 30 травня працівники міського управління виявили облаштування металевого каркасу без погодженого та затвердженого робочого проєкту — опори заглиблювали в пісок і морське дно. Орендарю видали припис із вимогою зупинити роботи та надати документацію. Проте під час наступних обстежень 19 червня, 4 та 19 серпня, а також 8 вересня 2025 року інспектори знову фіксували наявність огорожі, частина опор якої була занурена в акваторію моря. Попри неодноразові приписи міського управління та Київської районної адміністрації Одеси, конструкцію не прибрали.

У вересні 2025 року профільне управління міськради звернулося до суду. 19 травня 2026 року Господарський суд Одеської області задовольнив позов, зобов’язавши Науково-виробничий центр «Бургунь» повернути ділянку за актом приймання-передавання, власним коштом демонтувати металеву огорожу та сплатити 9748,49 гривні судового збору.

Під час апеляційного оскарження представники компанії пояснювали встановлення огорожі міркуваннями безпеки. Вони посилалися на наказ Одеської обласної військової адміністрації від 21 травня 2022 року про заборону перебування людей у пляжних зонах прибережної захисної смуги Чорного моря, зазначаючи, що їхня ділянка не входила до переліку відкритих для відвідування пляжів. Міське управління заперечило ці аргументи, наголосивши, що воєнні обмеження не надають права самовільно змінювати стан комунального майна та порушувати договір.

Апеляційний суд погодився з позицією міської влади. Судді вказали, що накази військової адміністрації не містили вимоги встановлювати саме таку металеву конструкцію, а орендар не довів, що це був єдиний спосіб виконання безпекових норм і що роботи були погоджені з компетентними органами. Окремо суд підкреслив, що демонтаж огорожі не означає автоматичного дозволу на відвідування пляжу, якщо там продовжують діяти обмеження безпеки. Також колегія суддів уточнила, що металевий каркас є тимчасовою некапітальною спорудою, але це не звільняє орендаря від обов’язку його прибрати. Хоча 15-річний строк дії договору спливав 30 липня 2026 року і скаргу розглядали вже після цієї дати, суд залишив чинним рішення саме про дострокове розірвання угоди.

Раніше повідомлялося, що в Одесі триває облаштування Траси здоров’я та міської набережної в єдиному архітектурному стилі. Зокрема, на 16-й станції Великого Фонтану оновлюють тротуарне покриття, систему водовідведення та парапети зі збереженням природного рельєфу й екології узбережжя.